Екскурсії

Учасники конкурсу "Колосок"

Презентація 10 клас Глобальне потепління

Урок у 7 класі

                                    Конспект уроку з географії,7 клас на тему:

    Австралія – найменший материк Землі. Особливості географічного положення. Історія дослідження. Рельєф.

Мета: сформувати в учнів загальне уявлення про своєрідність та особливості природи Австралії, етапи відкриття і дослідження;

продовжити формування навичок учнів складати характеристику   географічного положення материка за планом, відшукувати закономірності розташування форм рельєфу та корисних копалин;

удосконалити практичні вміння учнів працювати з тематичними картами атласу й іншими джерелами географічної інформації;

розвивати пізнавальний інтерес до вивчення нової теми.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма проведення: урок-подорож.

Обладнання: фізична карта півкуль, фізична карта Австралії, атласи, контурні карти, мультимедіа.

                                                        Хід уроку.

І.Організаційний момент.

Привітання.

Оголошення девізу уроку:

         Ти на Землі живеш,

         Тож пізнавай її!

         Ти, як Колумб,

         Відкрий щодня нову країну,

         Материк чи річку край села.

Сьогодні я пропоную вам здійснити нові відкриття. Але перш, ніж вирушимо в дорогу, треба перевірити запас знань, з яким будемо подорожувати.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.     Які епітети ви застосували б до Африки після її вивчення?

2.     Що вам відомо про Австралію?

3.     Чому вивчення будь – якої території доцільно починати з характеристики її географічного положення?

4.     Які особливості природи материка залежать від його географічного положення? Наведіть приклади, використовуючи знання про Африканський континент.

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

На Землі існує багато цікавих куточків. Побувати усюди нереально. Проте, ви можете здійснити уявні подорожі на уроках географії.

                         Лежить забута долею і часом

                         Велика латка на блакитнім тлі.

                         Згори надщерблена, надгризена з долини,

                         На колір сухаря, пожовклого з нудьги.

                                            Зоя Когут (поетеса з укр. діаспори Австралії)

Герой твору Жуля Верна стверджував : « Цей край – найцікавіший на всій земній кулі! Його  виникнення, природа, рослини, тварини, клімат – усе це дивувало і дивує… Найчудовіша, найнелогічніша країна з усіх, які коли-небудь існували! Земля парадоксальна, адже заперечує всі закони природи.»

-         А що цікавого про Австралію знаєте ви?

Випереджальне завдання (вірш про Австралію)

     

Вона знаходиться під нами,

      І ходять там, напевно, вверх ногами.

      Там навпаки всі пори року,

      Там в жовтні розквітають гори,

      А в лютому палає літо, і дощ не ллється, як з корита.

      Там протікають без води в пустелях ріки,

       І називають жителі їх – кріки.

       Там в заростях безкрилі птахи,

       І риби лазять, як мурахи.

       Там райський птах і лірохвіст

       Красою звеселяють ліс.

       Там лупляться з яєць звірята,

       І молоком годуються малята.

       Дерева лізуть там з кори,

       Ребром ростуть листочки від жари.

        Там крона дерева – копиця із травою…

        Австралія – країна навпаки !

Я гадаю, ми вас достатньо зацікавили. То ж швидше вирушаймо в подорож !

ІV. Вивчення нового матеріалу.

-         Оголошення теми та завдань уроку.

-         Проблемне запитання : Австралія – материк чи острів ?

Для дослідження нового материка клас поділено на групи : географи, геоморфологи, історики.

1.     Географічне положення Австралії.

І група «Географи»:

-         Встановити особливості географічного положення материка.

-         Дослідити елементи берегової лінії, крайні точки.

                 Практичне завдання.

Користуючись фізичною картою, визначити :

1)    Координати крайніх точок материка;

2)    Протяжність материка з півночі на південь та з заходу на схід.

І група – крайня північна точка м. Йорк 11⁰ пд.ш., 142⁰ сх.д.

ІІ група- крайня південна точка м. Південно-Східний 39⁰ пд.ш.,   147⁰   сх.д.

ІІІ група – крайня східна точка м. Байрон 28⁰ пд.ш., 154⁰ сх.д.

ІV група – крайня західна точка м. Стіп-Пойнт 27⁰ пд.ш., 113⁰ сх.д.

V група – протяжність з півночі на південь :

1)    39⁰ пд.ш. – 11⁰ пд.ш. = 28⁰

2)    28⁰  * 111 км=3108 км

VІ група – протяжність з заходу на схід :

1)    154⁰ -113⁰ = 41⁰

2)    41⁰ *100 км = 4100 км

2.Історія дослідження материка.

- Коли був відкритий материк ? Як це відбулося ?

ІІ група «Історики» :

Виступ учня, що вивчав це питання ( випереджальне завдання )

3.Геологічна будова і рельєф.

Аналіз тектонічної карти та мал.89 ст.105

ІІІ група «Геоморфологи»:

1)    Аналізують фізичну карту Австралії і називають основні форми рельєфу : Західноавстралійське  плоскогір я, Центральна низовина, Великий Вододільний хребет, Австралійські Альпи, гора Косцюшко (учні наносять зазначені об єкти на контурну карту )

2)    Називають види корисних копалин Австралії.

    Фізкульхвилинка

Ми географи – дослідники малі,

Любим крокувати по Землі.

На захід, на схід поглядаєм,

На північ, на південь аж присідаєм.

Налларбор рівнину зустріли

І гору Косцюшко підкорити зуміли.

У річці Мюррей плавати хотілось

Та вже дуже потомились.

Тому за парти ми сідаємо

І знову в подорож рушаємо.

V. Закріплення.

1. Прийом «Запитання від Чомучки»:

-         Користуючись матеріалом підручника, знайдіть відповідь на питання :

1 група : чому на материку відсутні землетруси?

2 група : чому Австралія найнижчий материк Землі?

3 група : чому для Австралії характерна «золота лихоманка»?

2.     Виконати тест.

1)    Крайньою північною точкою Австралії є мис:

а) Байрон;   б) Йорк;   в) Стіп-Пойнт.

2)    В основі материка лежить:

а) молода платформа;  б) складчастий пояс;  в) давня платформа.

           3) Найвища частина Великого Вододільного хребта називається:

        а) Атлаські гори; б) Австралійські Альпи; в) Західноавстралійське плоскогір’я.

           4) Південний тропік перетинає Австралію:

         а) у північній частині; б) майже посередині; в) у південній частині.

           5) Австралія була відкрита в 1606 р. голландським мореплавцем:

        а) Дж. Куком; б) В. Янсоном; в) А. Тасманом.

3.     «Плутанина» -  знайди зайве:

-         Відкривачі й дослідники Австралії: Вілен Янсон, Джеймс Кук, Фернан Магеллан;

-         Австралія – найсухіший, найменший, найжаркіший материк;

-         В основі материка лежить Австралійська платформа, землетруси характерні для сходу континенту;

-         Австралія – материк, бідний на корисні копалини.

VІ.Підведення підсумків уроку.

Короткі висновки

Рефлексія: - що нового дізналися на уроці?

-          Про що ще хотіли б дізнатись?

-         Що викликало труднощі?

Цінування і оцінювання.

VІІ. Запис Д/З:  параграф 25 опрацювати, закінчити роботу на конт. Карті. 

Урок у 6 класі

      Тема уроку:      Різноманітність та утворення гір на суходолі. 6 клас

Мета : актуалізувати знання про основні форми рельєфу Землі; ознайомити із класифікацією гір за різними критеріями; розвивати уміння знаходити гори на фізичній карті та складати їх комплексну характеристику.

Хід уроку

I.     Організація класу

Вітання вчителя. Добрий день, діти! Я рада Вас сьогодні бачити. Давайте посміхнемося один одному, налаштуємося на робочий і творчий пошук. Бажаю Вам гарного настрою та успіхів.

II.    Актуалізація опорних знань учнів.

1.     Інтелектуальна розминка.

(Учитель ставить запитання з базових по­нять ).

-       Що називають літосферою?

-       Що розуміють під «внутрішніми силами зем­лі»?

-       Що таке «зовнішні сили землі»?

-       Що таке рельєф?

-       З чого складається земна кора?

-       Чим різняться між собою мінерали й гірські породи?

2.     Географічна мозаїка.

(Учитель пише на дошці набір слів, з яких по­трібно скласти задані поняття).

1)     Період, час, земна кора, утворення, геологіч­ний, це ...

2)     Гази, поверхня, магма, вилилася, позбави­лась, і, на, яка, застигла, лава...

3.     Географічний крос.

(Учитель зачитує незавершені вислови, та пропонує учням доповнити їх необхідними відо­мостями ).

Внутрішня будова Землі складається з ... (Ядро, мантія, земна кора)

Літосфера постійно перебуває в... (Русі)

Учені виділяють ... великих літосферних плит. (7)

Розрізняють 2 види магматизму.... (Внутріш­ній і зовнішній)

Діючі вулкани супроводжують. (Гарячі джерела та гейзери)

III.  Мотивація навчальної та пізнавальної ді­яльності.

Прийом «Проблемне питання».

Майже з дитинства ви помітили, що поверхня землі нерівна. На ній є підйоми і спуски, горби і балки. Що ж це таке, як вони утворюються?

Отже, на цьому уроці ми з вами дамо відповіді на ці загадкові питання.

IV.   Повідомлення теми, мети уроку

Розповідь вчителя.

Природа, яку ми бачимо навколо, здається нам вічною, але насправді це не так. Поверхня Землі протягом всієї її історії неодноразово змінювала­ся. У Світовому Океані, який покривав Землю, приблизно 4,6 міліардів років назад поступово з’явилася суша. На суші утворились гори, моря, ріки, озера, болота.

Таким чином, всі нерівності земної поверхні на­зивають рельєфом. Це поняття для Вас не нове, ви з ним знайомилися в 4 класі на уроках природо­знавства.

Сьогодні ми доповнимо знання про гори і рівни­ни, їх класифікацію та утворення.

V.    Вивчення нового матеріалу

План.

1.     Гори.

2.     Рівнини

(Схема на дошці).

Завдання. Користуючись текстом підручника, виписати в зошит поняття «гори»

(Гори - високо підняті над рівниною частини земної поверхні з дуже пересіченим рельєфом.)Робота з підручником й атласами складання схеми «Класифікація гір».

Пригадайте з попередньої теми, як утворюються складчасті, складчасто - глибові та вулканічні гори.

Біля дошки, намалювати елементи гори (підош­ва, вершина, схили).

Користуючись атласом, зна­йдіть на картах найвищі гірські вершини світу та України (учитель коментує відповідь біля дошки і показує дану номенклатуру біля карти).

Скласти схему «Класифікація гір».

По висоті:

•         низькі (до 1000 метрів );

•         середні (від 1000 до 2000);

•         високі (>2000 метрів).

За походженням:

•         складчасті;

•         складчасто-глибові;

•         вулканічні.

За віком:

•         молоді;

•         старі.

Яким же кольором позначають гори на карті і в Атласі? (Світло-коричневим, коричневим, і темно-коричневим кольором)

VI.   Фізкультхвилинка

А зараз продовжуємо нашу роботу.

(Учитель показує на дошці картину «Східно­європейська рівнина», ставить питання).

-       Що ви бачите на малюнку? (Рівнина)

-       Так. Дійсно. Рівнина. Поверхня рівнин побудована просто: підвищені ділянки плавно перехо­дять у зниження.

(На дошці схема).

-       Як утворюються рівнини?

-       Так що ж таке рівнина? (Відповідають само­стійно ).

VII. Узагальнення знань і вмінь учнів.

На дошці висить малюнок гори. Учитель викли­кає 2 учні.

Дає їм картки по 6 питань.

Підйом нагору Тільки тим учням впору Хто об’єкт знайде на карті Що ж в дорогу! Щасливого вам старту!

Картка 1.

1.     Що таке гори?

2.     Елементи гори.

3.     Класифікація гір по висоті.

4.     Чим відрізняються старі гори від молодих?

5.     Які найвищі гори України ти знаєш?

6.     Подорож. Уяви, що ти їдеш від Києва на за­хід. Що ти будеш бачити? Які форми рельєфу?

Картка 2.

1.     Що таке рівнини?

2.     Як класифікують рівнини по висоті?

3.     Яким кольором позначають на фізичній карті рівнини?

4.     Які це рівнини "первинні" і «вторинні»? На­веди приклади.

5.     Покажи на карті України, які ти знаєш рів­нини.

6.     Подорож. Уяви, що ти їдеш від Києва на схід. Що ти будеш бачити? Які форми рельєфу?

VIII.            Підсумок уроку.

Етап рефлексії.

-       Про що дізналися на уроці?

-       Що навчилися визначати?

-       Що вам сподобалося?

-       Про що б ви ще хотіли дізнатися? (Відповідь учнів ).

Оцінювання роботи учнів на уроці.

IX.   Домашнє завдання.

УРОК 4.

Внутрішні води Південної Америки

Продовження практичної роботи 8. Позначення на контур­ній карті назв основних географічних об’єктів материка.

Мета: розкрити основні риси річкової сітки Пів­денної Америки, залежність їх від клімату та рельє­фу; вдосконалювати навички роботи з картами атла­су, текстом підручника; продовжити формувати вміння застосовувати раніше набуті знання в стандартних та нових ситуаціях; виховувати культуру спілкування, са­мостійність, зацікавленість у вивченні курсу географії.

Обладнання: підручники, атласи, фізична карта Півден­ної Америки.

Тип уроку: комбінований

ХІД УРОКУ

I.        Організаційний момент.

II.       Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Прийом «Географічна розминка» (без настільної кар­ти й атласу).

Завдання.

Не зазираючи до карти, учні називають географічні об’єкти, з якими ознайомилися під час вивчення Африки, Австралії, Антарктиди, Південної Америки.

Прийом «Бліц-опитування».

•         У яких кліматичних поясах лежить Південна Америка? Покажіть на карті.

•         Назвіть особливості кожного поясу.

•         Визначте, в яких клімапеисх пояса* рмнова сітка найгустіша

•         До басейнів яких океанів належать річки Південної Аме­рики? Покажіть на карті, порівяйте їх.

•         Який географний об'єкт виконує роль вододілу між ними?

III.      Мотивація иагальмої і пізнавальної діяльності учнів.

Прийом «Здивуйте усіх».

Безмежні води її швидкі і могутні. Я бачив її в різний час: надвечір, уночі, вранці, вдень, перед грозою і в ясну погоду - шоразу вона була іншою, але завжди прекрас­ною і величною.

Розповідь учителя. Велика вологість клімату Південної Америки зумовлює значні запаси внутрішніх вод материка, який за цим показником займає перше місце в світі. Найбіль­ші запаси внутрішніх вод материка припадають на річки.

Вам уже відомо, що в Південній Америці протікає найпов- ноеодніша річка світу - Амазонка. Про її грандіозність свідчить той факт, що у нижній течії глибина її сягає 100 м (порівняй­те з глибиною Азовського моря - 14 м), щосекунди Амазон­ка приносить води у 180 разів більше від Дніпра.

Однак це не всі рекорди. Саме у Південній Америці - найвищий водоспад світу.

IV.      Вивчення нового матеріалу.

Прийом «Географічний тренінг».

Внутрішні води

?                                                 ?

?                                ?

?

Прийом «Географічна мозаїка».

З наведених слів складіть речення: водний, зниженнями, потік, рельєфу, що, річка, тече, називається.

Прийом «Географічний крос».

•            Межа, що відокремлює річкові басейни, - це ... .

•            Головна річка разом з усіма своїми притоками утворює ... .

•            Регулярну зміну рівня та витрат води називають ... .

Прийом «Географічний практикум».

•            Як впливає клімат на живлення та режим річок?

•            Користуючись картою, визначте, до басейнів яких оке­анів належать річкові системи Південної Америки. Який із цих басейнів найбільший? Чому?

*         .На яких територіях материка та з яких причин річко­

ва сітка найгустіша?

•            За картами атласу складіть коротку характеристику рі­чок Південної Америки за планом: де бере початок, куди впа­дає, характер течії, найбільші притоки, через які кліматичні пояси протікає, живлення, режим, можливості господарсько­го використання.

Розповідь учителя. Великих озер у Південній Америці мало, але з-поміж них є дуже своєрідні. Наприклад, все­світньо відоме високогірне озеро Тітікака розташоване на висоті близько 4000 м над рівнем моря. Велике сховище прісної води з усіх боків оточене горами. Глибина озера сягає 320 м.

Найбільшим за площею є озеро Маракайбо на півночі ма­терика. Воно має тектонічне походження і лежить у западині земної кори. Озеро з’єднується вузькою протокою з Кариб­ським морем, за що його називають озером-лагуною.

Крім того, до внутрішніх вод Південної Америки нале­жать багаторічні сніги і льодовики, що ними вкриті верши­ни Анд та окремі високогірні долини. Сучасне зледеніння Анд залежить від їх висоти. Іноді в Андах спостерігають­ся снігові лавини.

Прийом «Мандрівка».

Повідомлення учнів про озера та водоспади материка.

V.         Закріплення нових знань і вмінь учнів.

Прийом «Творча лабораторія».

Визначте, які географічні об’єкти мають координати:

6° пн.  ш.,                   61°     зх. д. (вдсп. Анхель);

2° пд.  ш.,                    54°   зх. д. (гирло Амазонки);

8° пн.  ш.,                   62°     зх. д. (гирло Оріноко);

Виконання завдань практичної роботи.

VI.        Підсумок уроку.

Прийом «Роблю висновок».

І          Заключне слово учнів.

VII.       Домашнє завдання. Опрацювати відповідний текст у підручнику. Підготувати повідомлення про рослинність і тваринний світ Південної Америки.